.jpg)
Що робити батькам?
Під час введення военного стану в Україні, обмеження соціального життя діти втратили розвиваючі заняття в садах і гуртках, повноцінні прогулянки, зустрічі з друзями і часто навіть бабусями і дідусями. Однак їм потрібно продовжувати розвиватися..
Що робити батькам?
Стежити, щоб діти отримували повноцінне харчування і вітаміни, дотримувалися розпорядку дня, дихали свіжим повітрям. Як мінімум, необхідно регулярно провітрювати та стежити за чистотою. Для безпеки дітей стежте, щоб вони не залишалися наодинці в кімнаті або на балконі з відкрилися вікнами або встановіть спеціальні захисту або решітки.
Дотримуватися розпорядку дня
Психологи стверджують, що вдома також важливо підтримувати звичайний розпорядок дня дитини – різка зміна графіка також може викликати у дитини стрес.
Корисно буде разом з дитиною написати або намалювати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і повісити його так, щоб дитина постійно його бачила. Важливо, щоб у неї були чіткі очікування з приводу того, що буде відбуватися протягом дня - коли буде час для ігор, читання і відпочинку.
Підтримувати контакт з рідними та друзями
Для дитини важливо підтримувати контакт з друзями – це знизить рівень її стресу. Також спілкуйтеся з близькими і родичами, яких ви не можете відвідати особисто. Використовуйте відеочати, спілкуйтеся з друзями та родичами в месенджерах і соцмережах.
Залучати дитину до роботи по дому
Дитячі психологи стверджують, що діти старші трьох років отримують користь від того, що допомагають батькам по дому. В якості основного мотиву використовуйте власні емоції дитини та ваші емоційні реакції на дитячу працю. Важливо хвалити, заохочувати ініціативу, а також звертати увагу дитини на позитивний результат своєї праці. Продуктивність трудових зусиль – один з основних параметрів, які необхідно пропонувати дитині в якості критеріїв самооцінки. Однак слід враховувати можливості малюка і не давати йому таку роботу, з якої він не впорається.
Робити з дитиною поробки
Різноманітні поробки – хороший спосіб розважити дитину і дати їй можливість проявити свої творчі здібності. Це заняття подобається дітям. Для цього можна використовувати підручні матеріали: скотч, картонні коробки з-під взуття, обрізки тканини тощо. Фантазія дітей безмежна, і вони можуть використовувати для виробів та ігор практично все, що буде під рукою.
Грати в улюблені іграшки дитини
Як правило, у кожної дитини є улюблена іграшка, з якою вона може гратися годинами. У когось це настільні ігри, у когось – конструктори Лего.
Використовувати гаджети з розумом
Забороняти дитині користуватися гаджетами не варто, але необхідно правильно вибирати для неї контент. Їй підійдуть навчальні програми та канали на Youtube. Розважальні відео повинні відповідати віку дитини. Також батькам потрібно контролювати кількість часу, який діти проводять біля екранів електронних пристроїв.
Вигадуйте, фантазуйте, продовжуйте грати разом з дитиною, робіть своїх малят щасливими.
Розвиваємо самостійність
Одним із умінь, яким треба навчити дитину, є самоорганізація – усвідомлена та раціональна організація своєї діяльності. Це вміння дитини без зовнішнього контролю, допомоги і стимуляції з боку дорослого організовувати свою діяльність і досягати поставлених цілей. Розвиток самоорганізації пов’язаний із формуванням у дитини в старшому дошкільному віці важливого психічного новоутворення – довільності психічних процесів. На цьому етапі дитина набуває змогу: сприймати та розуміти завдання; планувати свою діяльність; здійснювати самоконтроль діяльності та самооцінку.
Найпершою ланкою для розвитку самоорганізації є самостійність дитини. Говорячи про самостійність як про важливу особистісну рису, дитячі педагоги та психологи мають на увазі: вміння діяти без допомоги оточуючих; здібність до прийняття рішень та усвідомлення відповідальності за їх наслідки; вільний прояв своєї думки та позиції, незалежно від можливої реакції інших людей.
Самостійність дитини, звичайно, відносна, але вона зароджується в ранньому дитинстві. Перші самостійні дії поступово удосконалюються і ускладнюються під час ігор, занять, спілкування.
До досягнення 3-річного віку дитина має оволодіти елементарними навичками самообслуговування: їсти, одягатися та роздягатися, вмиватися, складати речі та іграшки. Також в цей період дитина потребує деяких проявів свободи вибору, а саме: одежі чи іграшок для прогулянки, улюбленого посуду для їжі, улюбленихмісць для дозвілляна вулиці.
Виховання самостійності у дітей 3-4 років полягає в тому, щоб підтримати бажання проявляти свою незалежність та відтворювати епізоди із дорослого життя. Дитина потребує залучення до щоденних справ, які з допомогою казок та ігор трансформуються у захоплюючі пригоди.
У старшому дошкільному віці приходить усвідомлення власної відповідальності за дії, можливість аналізувати результати та помилки. Діти можуть виконувати щоденні обов’язки, які стосуються всієї родини.
Але постійний контроль з боку дорослого може призвести до розвитку у дитини безвольності, безвідповідальності, лінощів, інфантилізму. Насамперед дорослі мають пам’ятати, що обсяг самостійних дій дитини поступово збільшується. Тобто поступово допомогу необхідно зменшувати. Навіть якщо дитині потрібно набагато більше часу на виконання дії власноруч, ніж це зробили би дорослі – необхідно стримати власне нетерпіння та дати малюкові час. Багато батьків мало дають можливостей для розвитку самостійності свого малюка. Найчастіше через свою зайнятість вони воліють зробити за дитину самі, позбавляючи її можливості навчитися робити самій. Такі діти звикають до надмірної опіки, у дитячому садку і початковій школі почуваються безпорадними та самотніми. Проте у підлітковому віці батьки починають вимагати від цих дітей прояву самостійності. Але ж ця якість не може сформуватися сама собою!
Якщо підтримувати проявлену дитиною ініціативу, то скоро проявиться важливий компонент самостійності — цілеспрямованість. Її ознаками є захоплення справою, прагнення отримати не будь-який, а саме бажаний результат. Якщо ви підтримуєте ініціативу малюка, у нього формуватимуться такі риси: посидючість наполегливість організованість. Якщо дитина відчуває вашу підтримку, то невдача не стає приводом відмовитися від задуманого. Навпаки, це підштовхує подвоїти зусилля і за необхідності звернутися по допомогу до дорослого. При цьому дитина може одразу відмовитися від допомоги, щойно відчує, що може впоратися сама.
Читаємо малюкові
ХХІ століття - це стрімкий розвиток технологій. Складно знайти людину без персонального комп’ютера, смартфона або хоча б кнопкового мобільного телефону, які істотно обмежують живе спілкування між людьми. Багато батьків, щоб відволікти увагу дитини, вручають їй планшет з мультиками.
Але ніщо не здатне замінити людську увагу. Дитячі книги - найкращий варіант спільного проведення часу. Книги супроводжують людину все життя. Роль книг у формуванні характеру і життєвих цінностей у зрілому віці важко переоцінити.
Чому ж батьки повинні читати малюкам?
1.Більш сильний зв'язок з батьками. У міру зростання дитина починає бігати, стрибати, грати в активні ігри й постійно вивчати навколишній світ. Час, який ви проводите з малюком за читанням книг, дозволяє вам обом пригальмувати й відвоювати в активних ігор безцінні моменти такого ж тісного спілкування, як і в часи, коли він був ще немовлям. Замість того щоб розглядати читання як випадкове заняття або просто обов'язок, ви можете перетворити його на сполучну ланку, яка буде все більше й більше зближувати вас із вашим малюком.
2.Розвиток академічних здібностей. Однією з основних переваг читання дітям ясельного та дошкільного віку є інтенсивний розвиток у них здатності навчатися. Численні дослідження показали, що школярі, яким читали в дошкільному віці, демонструють великууспішністьпід час оволодіння академічними дисциплінами. Зрештою, якщо школяр відчуває труднощі з тим, щоби скласти речення з окремих слів і фраз, то як можна очікувати, що він буде успішним уматематиці, літературі чи інших дисциплінах?
3.Базові навички мовлення. У період від 2 до 5-ти років дитина набуває основних навичок вимови слів і побудови фраз. Тому, коли вона слухає свою улюблену історію по кілька разів, то набагато краще запам'ятовує слова, їх вимову, місце в реченні та його конструкцію, поступово починає користуватись ними у своєму мовленні, до того ж комфортно та природним чином.
4.Початкові навички читання. Діти не з’являються на світ з уродженим знанням про те, що текст читається зліва направо або що слова на сторінці відокремлені від зображень. Початкові навички читання є однією з основних переваг спільного читання батьків і дітей.
5.Оволодіння навичками спілкування. Коли ви проводите час,читаючи дітям уголос, це допомагає їм швидше засвоїти словесну форму самовираження, а отже, їм буде легше спілкуватися з іншими дітьми й дорослими. Спостерігаючи за взаємодією між персонажами книг, а також завдяки контакту з вами під час читання дитина набуватиме цінних навичок спілкування.
6.Володіння мовою. Якщо батьки систематично читають дітям у віці від 2 до 5-ти років, то останні набагато краще й вільніше володіють рідною мовою у шкільному віці. З кожною прочитаною книгою діти набувають навичок використання як розмовної мови, так і літературних зворотів.
7.Розвиток логічного мислення. Ще однією складовою важливості читання дітям є розвиток у малюків здатності розуміти й використовувати абстрактні поняття, застосовуватилогікув різних ситуаціях, розпізнавати причини й наслідки, використовувати здоровий глузд. У міру того як ваш малюк буде співвідносити події у книгах з тим, що відбувається в його власному світі, він стане більш захоплено сприймати історії, які ви йому розповідаєте.
8.Адаптація до нових вражень.Коли ваша дитина наближається до нової важливої межі у своєму розвитку або до потенційно стресового досвіду, читання відповідних історій є чудовим способом, щоб допомогти їй полегшити даний перехід. Наприклад, якщо ваш малюк схвильований тим, що требапочати ходити в садок, почитайте йому розповідь на цю тему й покажіть, що його тривога цілком природна, що все буде добре.
9.Підвищена концентрація й дисципліна. Спочатку малюки можуть відволікатись або навіть пустувати під час читання, але поступово вони почнуть звикати залишатися спокійними та уважними протягом усієї розповіді. Поряд з навичками розуміння прочитаного приходять значнасамодисципліна,більш тривала концентрація уваги та краще запам'ятовування – усі ті важливі навички, які будуть допомагати дитині, коли вона почне навчатись у школі.
10.Усвідомлення того, що читання – це весело. Читання допомагає дітям розглядати це заняття швидше як бажану винагороду, а не як обов'язок. Якщо батьки систематично читають своїй дитині, то в міру дорослішання вона буде віддавати перевагу читанню поряд з відеоіграми, телебаченням та іншими формами розваг.
На кожному етапі зростання і розвитку малюка вони розкривають все нові позитивні властивості:
0-2 роки.Існують спеціальні видання для немовлят, оскільки в цьому віці юний дослідник світу може тільки спробувати книжку на смак або дізнатися, як рветься папір. Читати текст всередині доведеться батькам. З їх допомогою можна навчити малюка перших складів, слів, речень.
2-4 роки.Дитяча література знайомить з кольорами, формами, навколишнім середовищем - рослинним, тваринним світом, побутовими предметами тощо. Можна сміливо починати навчати дитину алфавіту.
4-6 років.Читання стає більш серйозним і обдуманим. Але якщо у цей час дитина не освоїла букви - не привід панікувати. До школи ще є запас, якого вистачить на вивчення алфавіту.
Читайте на здоров'я!
Як привчити дитину до самостійності
· Не квапте малюка, дозвольте йому самому зробити будь-що.
· Підтримуйте ініціативу – хваліть за будь-які прояви самостійності.
· Створіть безпечне середовище для розвитку. Замість того, щоб регулярно обмежувати дії дитини заборонами, приберіть всі потенційно небезпечні предмети з дитячого простору.
· Дозвольте дитині самостійно робити вибір, не забуваючи про відчуття міри.
· Визнайте право на помилку, не сваріть в разі невдачі.
· Дайте зрозуміти, що будь-яка дія має свої наслідки.
· Використовуйте вербальне підкріплення та вірте у свого малюка.
· Запасіться терпінням та на власному прикладі демонструйте бажані приклади поведінки.
· Не забувайте про ключовий принцип, яким варто керуватися при вихованні цілісної та самостійної особистості, – не «замість дитини», а «разом із дитиною».
Сенсорика. Досліджуємо світ
Дитині все цікаво, кожна дрібниця має для неї значення. Сенсорне дослідження світу характерно саме для дітей раннього віку.
Сенсорними умовно називаються ігри, мета яких — дати дитині нові чуттєві відчуття. Під час сенсорних ігор розвиваються органи чуття малюка — в першу чергу зір, слух і дотик, а також в деякій мірі нюх і смак. Щоб малюк нормально розвивався, ми повинні забезпечити його найрізноманітнішою сенсорною інформацією.
Давайте навчимося деяким іграм, які перетворять світ дитини в чарівну казку, подарують вам і малюкові багато радісних моментів.
Ігри з водою
Діти обожнюють возитися з водою. Крім задоволення і радості такі ігри мають і терапевтичний ефект - вода допомагає малюкові зняти напругу, розслабляє і заспокоює.
Приготуйте для гри невеликі пластикові пляшки, чашечки, відерце. Поставте тазик з теплою водою і разом з малюком наповнюйте ємності і перелийте воду з однієї в іншу. Наступного разу тазик з водою перетвориться в озеро, в якому плавають рибки або качечки, або в море, де на хвилях гойдаються кораблики.
Щоб отриматифонтанчик, підставте під сильний струмінь води ложку (опуклою стороною вгору) або пляшечку з вузькою шийкою. Зазвичай такий ефект приводить дітей у захват.
Купання ляльок- теж відмінна гра. Вимийте ляльок в теплій водичці, потріть їх мочалкою і милом, загорніть в рушник. Після лялькового обіду вимийте посуд.
Ігри з фарбами
Для проведення гри"Кольорова вода"потрібні: акварельні фарби, пензлики, 5 прозорих пластикових склянок (надалі кількість склянок може бути будь-якою). Розставте склянки на столі і наповніть водою. Опустіть пензлик з фарбою в склянку з водою. Зазвичай дитина зачаровано стежить за тим, як хмарка фарби поступово розчиняється у воді. Наступного разу можна розвести фарбу швидко, помішуючи воду пензликом. Ця гра подобається малюкові, спонукає його до активних дій — він «замовляє» наступну фарбу або бере пензлик і починає діяти сам. Можна змішувати фарби, отримуючи нові кольори. Для цього розчиніть в склянці з чистою водою по черзі кілька фарб. Так, з жовтого і червоного кольорів виходить жовтогарячий, з синього і жовтого — зелений, з червоного і синього — фіолетовий.
Незабутні сенсорні відчуття може подарувати процесмалювання акварельними фарбами на мокрому аркуші.Для цього на стіл або на підлогу підкладіть клейонку. Намочіть щільний аркуш паперу для акварелі (просто зануривши його в тазик з водою) і покладіть на клейонку, пригладивши мокрою губкою. Занурте пензлик в одну з фарб і обережно проведіть ним по паперу. Продовжуйте з використанням інших кольорів, не бійтеся змішувати фарби. Як би випадково можна провести по папері пензликом з водою, але без фарби — вода перемішається з іншими фарбами, при цьому на аркуші з'являться ніжні, розмиті півтони. Експериментуйте разом з дитиною!
Ігри з тістом
Тісто-пластичний, приємний на дотик і до того ж безпечний матеріал. Дайте малюкові шматочок м'якого теплого тіста (щоб воно не липло до рук, можна змастити його невеликою кількістю рослинного масла). Покажіть, як можна м'яти тісто, поплескати по ньому долонькою, зробити в тесті пальчиком ямки. Навчіть дитину ліпити з тіста кульки-колобки і розгортати ковбаски. А щоб отримати з тіста плоский млинець, треба багато разів з силою поплескати по ньому долонькою.
Щоб урізноманітнити ігри з тестом, можна зробити кольорове тісто за допомогою харчових фарб.
Ігри зі свічками
Встановіть свічку і запаліть на очах у дитини, Запропонуйте подмухати на полум'я, зверніть увагу малюка, що вогник згас, а вгору піднімається димок. Швидше за все, дитина попросить вас запалити свічку ще раз. А коли стемніє, не включайте в квартирі електричне світло, а запаліть свічку і походіть з нею по будинку, освітлюючи шлях.
Організуйте гру"День народження ведмедика": разом з малюком накрийте на стіл, запросіть гостей, заспівайте пісеньку. Потім урочисто внесіть "святковий торт" і задмухайте свічки. Замість торта використайте зефір в шоколаді, або пастилу, і застроміть одну або кілька святкових свічок (використовуйте маленькі свічки для іменинного торта).
Ігри з папером
Запропонуйте малюкові пограти з папером. Покажіть, як можна рвати папір на шматочки (щоб дитині було легше, заздалегідь зробіть невеликі надрізи по краях листа), м'яти його. З отриманих шматочків і смужок кольорового паперу можна зробити простуаплікацію,наприклад: квіточку, смужки на тілі кота. А з грудочками білого паперу легко влаштувати гру в сніжки.
Ігри зі світлом і тінями
Вибравши момент, коли сонце заглядає у вікно, зловіть за допомогою дзеркальця промінчик і зверніть увагу малюка, яксонячний зайчикстрибає по стіні, по стелі, зі стіни на диван. Нехай дитина спробує зловити тікаючого зайчика, а потім сама пустить прудкого вухастика скакати по підлозі та стелі.
Увечері, коли стемніє, включіть настільну лампу і направте її світло на стіну. За допомогою кистей рук, різних предметів і іграшок ви отримаєте на стіні тінь гавкаючої собаки, що летить птиці, що біжить оленя. При наявності вправності і фантазії, можна навіть влаштуватитіньовий театр.
Приготуйте електричний ліхтарик і, коли стемніє, походіть з ним по квартирі. Ліхтарик стане в нагоді, якщо перегоріла лампочка. За допомогою ліхтарика можна влаштуватиосвітленняв лялькового будиночку, намету або грашкового замку, який нескладно побудувати з великої картонної коробки.
Ігри з льодом
Заздалегідь приготуйте лід - заповніть водою форму для льоду і поставте в морозильну камеру. На наступний день дістаньте лід і видавіть з форми в мисочку. Запропонуйте малюкові помацати лід, зверніть увагу на те, який він холодний і твердий. Потім налийте в прозору склянку гарячу воду і опустіть в неї один або кілька шматочків льоду. Поспостерігайте разом з дитиною, як потріскує і швидко тане лід.
Ігри з крупами
Розташуйтеся на кухні. Висипте гречану крупу в глибоку миску, опустіть в неї руки і поворушіть пальцями, відчуєте структуру крупи. Висловлюючи задоволення посмішкою і словами, запропонуйте дитині приєднатися: "Де мої ручки? Сховалися! Давай і твої ручки сховаємо. Поворушили пальчиками - так приємно! А тепер потри долоньки одну об іншу." Наступного разу використовуйте інші крупи.
Можнаховати дрібні іграшки, занурюючи в крупу, а потім шукати їх абопересипати крупуза допомогою совочка, ложки з однієї ємності в іншу.
Ігри зі звуками
Звертайте увагу дитини на звуки в навколишньому світі: скрип дверей, стукіт ложечки о стінки чашки, коли розмішуєте чай, шум проїжджаючих машин тощо. Витягуйте різноманітні звуки з предметів: постукайте дерев'яними або металевими ложками один об одного, проведіть паличкою по батареї, поскрипіть пальцем по склу.
Насипте в однакові коробочки (для цього зручно використовувати пластмасові футляри з-під фотоплівки або шоколадних яєць з сюрпризами) різні крупи. Коробочок з однаковою крупою має бути по дві. Один набір коробочок у вас, інший - у малюка. Потрясіть одну з коробочок, привертаючи увагу дитини до звучання — нехай воназнайде у себе коробочку, яка звучить так само.
Купіть малюкові різноманітні звучать іграшки-брязкальця, свистульки, пищалки, дзвіночки, а також дитячі музичні інструменти — барабан, бубон, металофон, дудочку, гармошку, піаніно. Навчіть дитину розрізняти їх звучання. Для цьогограйте за ширмою по черзі на різних інструментах, а дитина нехай вгадає, на чому ви граєте. Навчіть малюка грати на інструментах голосно і тихо, повільно і швидко, рухатися і танцювати під різні ритми.
Не обмежуйтеся перерахованими іграми. Експериментуйте, выдумавайте! Тільки не забувайте про дотримання запобіжних заходів.
Виховуємо бажання працювати
Працьовитість завжди відносилося до достоїнств людини. Займаючись вихованням дітей, виявляється, що прищепити саме це якість своєму чадові особливо складно. Начебто у малюка є бажання самостійно діяти з предметами зі «світу дорослих» — мити посуд, накривати на стіл, підмітати, він обурюється, що йому не дозволяють самостійно одягнутися або ж поїсти порцію каші. Та ось минає час і його вже ніяк не назвеш помічником в сім'ї. У чому ж справа? Чому ступінь лінощів зростає разом з дитиною? Все дуже просто – свого часу були порушені правила трудової педагогіки.
Наприклад, малюкові доручили дбати про кімнатні рослини, а через деякий час рослини почали в’янути. Тож, вилаявши малюка за те, що нічого йому не можна довірити, батьки вирішують самостійно стежити за квітами. Тим самим порушують два найважливіших правила, від яких залежить виховання працьовитості у дітей. Це – обов'язкова участь дітей у веденні домашнього господарства та постійний контроль над виконанням дорученої справи.
Ситуація наступна. Ідучи у справах, мати просить доньку вимити посуд. А повернувшись, бачить, що посуд вимитий не досить ретельно. На жаль, реакція більшості батьків передбачувана – замість похвали на свою адресу дитина чує образнливі зауваження. Уявіть, скільки зусиль і часу їй довелося докласти до виконання доручення, враховуючи те, що вона ніколи раніше не мила посуд. Так, виховання працьовитості в дітях вимагає дотримання ще одного, третього правила – позитивне оцінювання корисності зробленого.
Або одного вихідного дня, зайшовши на кухню, батько виявив чаклуючого біля мікроволнової плити малюка, який хотів порадувати батьків теплим сніданком. Зрозуміло, що навкруги діється катасрофа. Що робить батько? Жене горе-кухаря з кухні, і беретеся за знищення слідів його перебування. Зроблено як мінімум дві помилки: не підтримано починання сина і не надана йому можливість проявити відповідальність, дозволивши все прибрати за собою самостійно.
Ось вам і виховання працьовитості. У дітях природою закладено бажання допомагати, але ми, дорослі, самі того не помічаючи, притупляємо це якість.
Виховання працьовитості в дітях грунтується ще на одному важливому принципі – систематичності виховного впливу. Завантажуючи дитину домашніми справами постійно, не можна порушувати власні плани дітей. Усвідомлення необхідності виконання постійних обов'язків привчить дитину планувати свій час. А ось тимчасові доручення, якими ви будете завантажувати дитину цілий день, дадуть зворотний результат, викликаючи почуття відрази до праці взагалі.
І останнє, розподіляючи обов'язки по дому, необхідно враховати інтереси і схильності кожної дитини. Природна допитливість дітей здатна творити чудеса. Ось чому важливо виховувати працьовитість в дітях з самого раннього віку. Дозвольте дитині виконувати цікаву для неї та корисну для всіх роботу. Погодьтеся з малюком, коли він вперше скаже: "Не треба, я сам!"
Вивчаємо з дитиною професії: хто чим займається?
Пропонуємо завдання для розвитку лінгвістичного інтелекту, навичок аналітичного, логічного, абстрактного мислення, розширення кругозору, формування ціннісного ставлення до праці людини тощо.
Виконання запропонованих завдань сприятиме знайомству дітей зі світом професій, вихованню відповідальності та позитивного ставлення до людей, що виконують різні професійні обов’язки.
Прогнозуємо дії в різних ситуаціях.Це завдання сприятиме розвитку логічного мислення, фантазії та уяви дитини. Для виконання завдання візьміть малюнки із зображенням працівників різних професій в дії. Запропонуйте дитині розглянути ситуацію, у якій діють представники й представниці професій, зображених на малюнках. Виконуючи завдання, дитина розвине мовленнєву компетенцію, розширить кругозір.
Міркуємо, хто і для чого працює в дитячому садку.Завдання допоможе дитині дізнатися про людей, які працюють у садочку, сприятиме створенню безпечного середовища. У процесі виконання завдання дитина дізнається про різноманітний світ професій, формуватиме ціннісне ставлення до праці людини.
Розмірковуємо про відповідальність: лікар.Завдання сприятиме осмисленню зв’язку між професією лікаря й відповідальністю. Дитині пропонується придумати розповідь про зміст роботи, яку здійснює представникцієї професії, а також про те, за кого або що ця людина відповідальна.
Аналізуємо сфери свого життя: майбутня професія.Це завдання допоможе дитині визначитися з вибором майбутньої професії. Виконання завдання допоможе дитині краще зрозуміти себе, навчитися брати на себе відповідальність.
Вигадуємо візерунки для манікюру.Це завдання допоможе дитині розвинути навички малювання, уяву й фантазію. Підготуйти малюнок кисті руки з промальованими нігтями. Дитині пропонується уявити себе майстром (майстринею) манікюру й намалювати візерунки на нігтях за поданим зразком.
.jpeg)
Коментарi