Мета роботи: створення умов для виховання майбутнього громадянина правової держави.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ НАШОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ:

• допомогти кожній дитині проявити свою індивідуальність, разом з тим показати як унікальність, так і рівність кожної дитини;
• вчити толерантно спілкуватися один з одним;
• виховувати вміння мати свою точку зору та з повагою відноситись до думок інших; формувати уявлення про основні потреби дитини (здоров’я, житло, їжа, відпочинок);
• заохочувати дітей до знань про родинні стосунки, особливості різних народів світу, формування розуміння важливості миру в суспільстві.

Основними принципами реалізації програми по правовому вихованню є систематичність роботи по правовому вихованню, взаємозв'язок із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом, музичного виховання, вільної, ігровою, театралізованою діяльністю...

АЛЕ НАЙВАЖЛИВІША СКЛАДОВА, ЯКА ПРАВОВУ КУЛЬТУРУ ДИТИНИ- ЦЕ ПРАВОВА КУЛЬТУРА ДОРОСЛИХ ТА ЇХ ВІДПОВІДНА ПОВЕДІНКА. САМЕ ТОМУ РОБОТА З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ПО ПРАВОВОМУ ВИХОВАННІ ДОШКІЛЬНЯТ РОЗПОДІЛЕНА НА ТРИ ЕТАПИ:

• І. Робота з колективом ЗДО

• ІІ. Робота з підвищення правової культури батьків

• ІІІ. Робота з дітьми.

Шановні батьки!

Кожна дитина має право:

– На рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

– На захист здоров’я та медичне обслуговування.

– На захист від поганого поводження з боку батьків або тих хто забезпечує за ними догляд та від відсутності їх турботи про дитину.

– На захист від жорстокого, або принижуючого гідність людини поводження чи покарання.

– На захист від сексуальних домагань.

– На проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками в разі їх розлучення.

– На свободу думки, совісті, віросповідання.

– На особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

Коли порушуються права дитини?

– Коли не має безпеки для її життя та здоров’я.

– Коли її потреби ігноруються.

– Коли не задовольняються її основні потреби.

– Коли, щодо дитини, спостерігаються випадки насильства або приниження.

– Коли порушується недоторканість дитини.

– Коли завдається шкода здоров’ю дитини.

– Коли дитину ізолюють.

– Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.

– Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.

– Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

– Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

– Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.

– Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).

– Коли порушують статеву недоторканість дитини.

– Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо немає рішення суду.

– Коли використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучень, поділу майна.

– Коли дитині не надається право робити помилки.

Діти, права яких порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

– Пам’ятати, що дитина це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

– Забезпечити її безпеку, навчити поводити себе безпечно.

–Не допускати фізичної і словесної агресії по відношенню до дитини та інших людей.

– Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня, ділитися з дитиною своїми почуттями і власними думками.

– Пам’ятати про її вік та проте, та його особливості.

– Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть для неї доступними.

– Залучати дитину до створення сімейних правил.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Дитина буде поважати права інших людей, якщо поважатимуть і її права.